Три роки тому в одну мить життя тисяч людей на Півдні України розділилося на «до» та «після» внаслідок терористичного акту росії. Вода, яка зазвичай дарує життя, перетворилася на зброю. Зруйновані домівки, затоплені долі, колосальні втрати серед мирного населення та невиправна шкода для унікальних екосистем.
Масштаб, який важко осягнути
Це не просто локальна аварія – це найбільша техногенна катастрофа в Європі за останні десятиліття. Хвиля водосховища затопила понад 600 квадратних кілометрів територій Херсонщини та Миколаївщини. Одразу після підриву з Каховського водосховища витекло близько 75% його об’єму (понад 14 кубічних кілометрів води). Масштабне зневоднення залишило без джерела існування цілі регіони, підірвало аграрний потенціал Півдня та поставило під загрозу питне водопостачання для сотень тисяч людей.
Ехо катастрофи на Одещині
Для Причорномор’я, цей удар став спільним болем. Смертоносний потік, несучи із собою тонни мулу, сміття, залишків домівок, токсичних речовин та паливно-мастильних матеріалів, через Дніпро-Бузький лиман хлинув у Чорне море.
Одеса на власні очі бачила, як змінювався колір моря, як різко впала його солоність через колосальне опріснення, і як шторми виносили на наші пляжі уламки чийогось мирного життя. Фахівці галузі в режимі 24/7 здійснювали кризовий моніторинг водних ресурсів, фіксуючи екологічні аномалії. Це був іспит на стійкість для всієї водогосподарської системи Одещини, яка мала забезпечити якісний контроль та безпеку для людей.
Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій скорботі за всіма загиблими внаслідок цієї страшної трагедії. Маємо пам’ятати про кожне втрачене життя і кожну зруйновану родину.
Окремі слова підтримки ми адресуємо нашим колегам-водникам із постраждалих регіонів — Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя. Ми з вами – одне ціле, один водний простір, одна родина.
Вода обов’язково очиститься. Земля залікує рани. А ми – відбудуємо, збережемо і ніколи не забудемо.
Світла пам’ять загиблим.
