Наприкінці 2024 року Україна офіційно затвердила дев’ять планів управління річковими басейнами (ПУРБ) ‒ це відкрило конкретний правовий канал для того, щоб потреби відновлення водного балансу Куяльницького лиману були враховані не як окрема природоохоронна ініціатива, а як частина офіційної програми басейнових заходів.
Саме на цьому наголошує наукове дослідження 2025.05/0055 на тему «Стратегічні орієнтири розбудови Національного природного парку «Куяльницький»» (Конкурс на одержання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень і розробок молодих вчених-докторів філософії/кандидатів наук, до 35 років включно; виконавиця ‒ Ангеліна Докус, ДУ «ІРЕЕД НАН України»). Один із головних висновків роботи: збереження лиману неможливе без відновлення прісноводного балансу та впровадження басейнових природоорієнтованих заходів що повністю узгоджується із засадами інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, відповідно до яких Басейнове управління водних ресурсів реалізує визначені законодавством повноваження у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Дослідження пропонує сформувати постійний координаційний механізм «парк ‒ басейн ‒ громади ‒ курорт ‒ наука», у якому Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю (БУВР) виступає одним із ключових інституційних суб’єктів поряд з Одеською ОВА, органами місцевого самоврядування прилеглих громад та науковими установами. Механізм передбачає регулярний обмін даними, узгоджене планування водогосподарських і природоохоронних заходів та координацію наукового моніторингу з управлінськими рішеннями.
Куяльницький лиман. Фото: Адміністрація НПП «Куяльницький»
Це узгоджується з поточною діяльністю БУВР: управління вже веде щомісячний державний моніторинг якості води на території Одеської області (52 проби на 42 масивах поверхневих вод), бере участь у міжвідомчих нарадах щодо реалізації ПУРБ, а також у тісній взаємодії та співпраці з Басейновою радою річок Причорномор’я забезпечує координацію та супровід імплементації заходів, передбачених ПУРБ. Інтеграція наукового доробку щодо Куяльницького лиману в цю вже наявну інституційну й моніторингову інфраструктуру дозволить уникнути дублювання зусиль і пришвидшити практичне впровадження запропонованих у дослідженні рішень.
Результати дослідження пропонують орієнтувати розбудову НПП «Куяльницький» вже зараз на майбутні вимоги Natura 2000 ‒ не чекаючи формального ухвалення відповідного законодавства. На практиці це означає не лише охорону природних оселищ, а й формування прозорої системи управління, моніторингу та координації між усіма користувачами лиману ‒ від басейнових органів до місцевих громад і курортного бізнесу. Куяльницький лиман ще не на карті Natura 2000, але він уже в Смарагдовій мережі Європи ‒ і саме зараз, у рамках цього дослідження, закладається науково обґрунтований фундамент того, яким він туди увійде.
Ангеліна Докус, канд. геогр. наук, науковий співробітник ДУ «ІРЕЕД НАН України» Наукове дослідження № 2025.05/0055, Національний фонд досліджень України
