Ця дата закарбувалася в історію нашої землі як символ початку великої трагедії минулого сторіччя. Десятиліття тому війна принесла на українські терени розруху, мільйони втрачених життів, зруйновані долі та біль, який відгукувався у поколіннях.
Сьогодні, у 2026 році, цей день ми проживаємо з особливим, свіжим і гострим болем. Минуле знову переплелося з теперішнім. Ворог, який прийшов на нашу землю, діє тими ж варварськими методами, чинячи геноцид проти українського народу, знищуючи наші міста, руйнуючи критичну інфраструктуру та здійснюючи безпрецедентний екоцид.
Для нас, працівників водогосподарської галузі, війна стала щоденним іспитом на стійкість. Ми бачимо, як агресор намагається позбавити українців найціннішого – доступу до питної води, як підриваються гідротехнічні споруди, мінуються береги річок. Але попри всі загрози, водники України тримають свій стрій.
Сьогодні ми схиляємо голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. Ми вшановуємо пам’ять:
• усіх жертв Другої світової війни;
• кожного українського воїна, який поліг у бою за нашу свободу і незалежність сьогодні;
• мирних громадян, чиї життя забрали підступні ворожі обстріли та ракетні удари;
• наших колег-водогосподарників, які загинули на робочих місцях, виконуючи свій професійний обов’язок під кулями, чи захищаючи Україну в лавах ЗСУ.
Історія вчить нас головному: зло обов’язково буде покаране, а світло переможе темряву. Наш обов’язок перед полеглими – не зупинятися, тримати екологічну та водогосподарську безпеку Причорномор’я, фіксувати кожен злочин проти нашої природи та відбудовувати країну.
Вічна і світла пам’ять усім, хто віддав життя за Україну. Слава нашим Героям.
