День Чорного моря

Щороку починаючи з 1996-го в останній день жовтня відзначають Міжнародний день Чорного моря – свято, яке підкреслює важливість збереження одного з найунікальніших морів світу. Саме 31 жовтня 1996 року шість причорноморських країн підписали Стратегічний план дій для реабілітації та захисту Чорного моря.

Із найдавніших часів Чорне море слугувало шляхом економічного, політичного та культурного впливу з півдня. Воно формує природний південний кордон українських земель і є важливим міжнародним шляхом, що пов’язує Україну зі світом. Через Керченську протоку воно пов’язане з Азовським морем, а через протоку Босфор – із Мармуровим морем, яке, своєю чергою, з’єднується з Егейським та Середземним морями через Дарданелли.

Лише об’єднані зусилля всіх країн регіону можуть забезпечити його чистоту та екологічну рівновагу.

Головною метою Дня Чорного моря стало привернення уваги міжнародної спільноти до того, які непоправні збитки морю завдають екологічні виклики.

Відсутність достатньої кількості очищувальних споруд та неналежна утилізація відходів призводять до скиду шкідливих речовин у море. Нафтопродукти, важкі метали та пластик стають причиною деградації екосистеми.

Збільшення кількості поживних речовин у воді сприяє росту водоростей, що поглинають кисень, необхідний для життя інших організмів. Це явище призводить до створення так званих «мертвих зон», де життя стає практично неможливим.

Невпинна урбанізація узбережжя, розвиток туризму та рибальства мають значний вплив на морську флору та фауну.

Країни, що межують з Чорним морем, роблять спільні зусилля для його захисту. У рамках міжнародної співпраці впроваджуються проекти з моніторингу стану води, контролю за викидами забруднюючих речовин та збереження біорізноманіття.

Відзначаючи цей день, екологи та громадські організації проводять численні екологічні акції та заходи з екологічної освіти населення, нагадуючи про важливість відповідального ставлення кожного з нас до навколишнього середовища та нашу спільну відповідальність за збереження природних багатств.

Цікаві факти про Чорне море

Чорне море вважається наймолодшим у світі. Перші згадки про Чорне море зустрічаються в документах, що належать до V століття до нашої ери. Саме Чорним морем Ясон і аргонавти йшли в Колхіду за золотим руном.

Є декілька версій природного катаклізму, який спричинив появу Чорного моря.

За першою версією, на території сучасної Босфорської протоки стався потужний землетрус, який розколов землю, внаслідок чого і зʼявилася протока.

За іншою версією, землетрус у Середземному морі чи океані став причиною значного підвищення у ньому рівня води, що з часом призвело до утворення протоки. До прісноводної біосфери протоки потрапила солона вода, що спричинило загибель всього живого. Через померлих прісноводних мешканців на дні Чорного моря накопичився найбільший у світі відсоток сірководню –  понад 87% обʼєму Чорного моря. Як наслідок, на глибині більшій за 150-200 метрів життя повністю відсутнє окрім деяких видів бактерій.

На Чорному морі не буває яскраво виражених припливів та відливів. Рух води відбувається тільки у поверхневих шарах, що не дає верхньому шару води змішуватись з отруйним нижнім. Кисень на глибину майже не потрапляє, що унеможливлює життя у цьому мертвому середовищі.

Однак, незважаючи на цю особливість Чорного моря, в його водах налічується більш ніж 2500 видів живих істот, з яких близько 500 видів одноклітинних, близько 200 видів хребетних – риб та ссавців, 500 видів ракоподібних, 200 видів молюсків, інші – безхребетні різних видів.

У Чорному морі мешкають три різні види дельфінів: дельфін-афаліна, звичайний дельфін (або білобочка) та морська свиня (ще її називають азовкою).

У Чорному морі живе акула-катран, яка є миролюбним видом та не несе загрози. Хоча на її плавниках є гострі колючки, а біля основи плавців – отруйні залози, але ця отрута слабка і суттєво зашкодити здоров’ю людини не може.

Найнебезпечнішою істотою нашого моря є морський дракончик, який несе в своїх колючках на плавцях спини смертельну отруту.

В Чорному морі налічується близько 260 видів водоростей. Завдяки біолюмінісцентній здатності деяких пірофітових водоростей наприкінці літа, у період їх бурхливого розвитку, вночі можна спостерігати незвичне та дуже привабливе явище – світіння моря яскравими блакитними або зеленими кольорами.

Водний баланс Чорного моря формується за рахунок річкового стоку прісних вод Дунаю, Дніпра, Дністра та інших річок, атмосферних опадів, верхньої течії з опрісненими водами з Азовського моря та глибинної течії із середземноморськими солоними водами, що надходять через Босфор. Солоність води в північно-західній частині Чорного моря становить 15-18%, поблизу Південного берега Криму – близько 16%.