ПЛАН УПРАВЛІННЯ РІЧКОВИМ БАСЕЙНОМ НИЖНЬОГО ДУНАЮ

ПЛАН УПРАВЛІННЯ РІЧКОВИМ БАСЕЙНОМ НИЖНЬОГО ДУНАЮ

Район суббасейну Нижнього Дунаю є цілісним, складається з басейну річки Дунай у межах України, перехідних вод та прибережних вод.

На законодавчому рівні закріплено інтегровані підходи управління водними ресурсами за басейновим принципом, а саме прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом ” (від 04.10.2016 р. № 1641-VIII) та внесено зміни до Водного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. №336 затверджений “Порядок розроблення плану управління річковим басейном ”. План управління річковим басейном розробляється з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, в установлені строки.

Державним агентством водних ресурсів України розроблена «Дорожня карта»  відповідно до цього Порядку включно до 2024 року. З 2014 року по сьогоднішній день:

– закріплено інтегровані підходи управління водними ресурсами за басейновим принципом на законодавчому рівні;

– проведено гідрографічне та водогосподарське районування;

– затверджено Типове положення про басейнові ради та створені Басейнові ради;

– затверджено Порядок розроблення плану управління річковим басейном;

– затверджено новий Порядок здійснення державного моніторингу вод;

– розроблено методику визначення водних масивів та їх віднесення до класів.

Стратегічною екологічною ціллю для всіх районів річкових басейнів є досягнення/або підтримання “доброго” екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод, а також “доброго” екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод.

Згідно з Водним кодексом України масив поверхневих вод  (МПВ) – це водний об’єкт (річка, озеро, та інше) або його частина.. Екологічний стан річкового басейну визначається станом всіх виділених МПВ річкового басейну.

Стан кожного МПВ має бути визначеним за екологічним та хімічним статусом.

За екологічним статусом водний об’єкт оцінюється за п’ятьма класами: Відмінний, Добрий, Задовільний, Поганий, Дуже поганий.

За хімічним статусом водний об’єкт оцінюється за двома класами:

 – добрий;      

– неспроможний досягнути доброго.

Для кожного МПВ має бути розроблена та впроваджена Програма заходів:

– збереження та підтримка стану (МПВ, які  мають Відмінний або Добрий стан);

 – Відновлення (МПВ, які мають Задовільний, Поганий або Дуже поганий стан).

Визначення масивів поверхневих вод (МПВ) у районі басейну річок (РБР) Причорномор’я було  здійснено відповідно до Методики визначення масивів поверхневих та підземних вод, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України  від 14 січня 2019 р. № 5.

Згідно з цією Методикою основними критеріями визначення масивів поверхневих вод (МПВ) є:

  • екорегіон; 
  • категорія поверхневих вод (річки, озера, перехідні води, прибережні води, штучні або істотно змінені масиви поверхневих вод);
  • типологія;
  • географічні та гідроморфологічні відмінності;
  • зміна екологічного стану;
  • зони (території), які підлягають охороні.

Робота по визначенню МПВ технічно виконувалася за допомогою  комп’ютерної програми ГІС (ArcGis – version 10.5).

У районі  суббасейну нижнього Дунаю виділено  105 МПВ.

Розподіл масивів суббасейну нижнього Дунаю по категоріям:

1.Категорія «річки» –27 МПВ;

2.Категорія «озера» – 16 МПВ;

3.Категорія «штучні МПВ» – 4 МПВ;

4.Категорія «кІЗМПВ» – 57 МПВ;

5.Категорія «перехідні води» – 1 МПВ

Істотно змінений водний масив (ІЗМПВ) – це поверхневий водний об’єкт, який у результаті перебудови людиною суттєво змінив свій характер. Тобто це колишній природний водний об’єкт, який втратив свої характерні риси. Наприклад, водосховище, яке утворилось внаслідок будівництва греблі. Причини віднесення МПВ до істотно зміненого прописані у Методиці, проте такі масиви поки що названі кандидатами до істотно змінених (кІЗМПВ). Остаточно віднести масив до істотно зміненого можна лише за результатами моніторингу якості води.

Причини виділення кІЗМПВ: 

  1. перешкоди у руслі (наприклад, греблі), що призвели до порушення вільної течії води (зарегульованість);
  2. якщо щонайменше 70% довжини масиву поверхневих вод зазнало змін морфології русла, берега або прилеглої частини заплави та впливу на гідрологічний режим.

Також водосховища із об’ємом > 1 млн. м3  виділяються окремим МПВ.

У  суббасейні нижнього Дунаю було виділено 57 кІЗМПВ, серед яких 42 масиви – це лінійні кІЗМПВ (річки), а 15 – водосховища.

Перехідні води – є масивами поверхневої води поблизу гирла річок, які є частково солоними за своєю природою внаслідок їх близькості до прибережних вод, але на які істотно впливають потоку прісної води.

До категорії “ перехідні води ”  віднесено 1МПВ.