Сьогодні Україна згадує тих, хто став жертвою тоталітарної системи. Це день глибокої скорботи за мільйонами обірваних життів, за зламаними долями вчених, господарників, селян та інтелігенції – тих, хто мав будувати нашу країну, але був принесений у жертву жорстокій ідеології.
Історія нашої галузі, водної сфери та меліорації, також нерозривно пов’язана з цими подіями. У 1930-50-х роках минулого століття репресії не оминули нікого.
Втрачений інтелект
Багато гідрологів, інженерів та науковців, які розробляли перші проєкти захисту від паводків чи зрошення земель, були оголошені «ворогами народу» лише за професійну чесність або любов до свого краю.
Праця на кістках
Ми пам’ятаємо, що багато масштабних водних об’єктів радянської доби будувалися силами в’язнів ГУЛАГу в нелюдських умовах. Ця гірка сторінка історії нагадує нам про цінність людської гідності та свободи, які є дорожчими за будь-які технічні досягнення.
Сьогодні, коли Україна знову виборює своє право на існування у боротьбі з нащадками тієї самої тоталітарної системи, пам’ять про жертв репресій стає нашою зброєю. Ми не маємо права забути, як легко людське життя могло стати черговою цифрою у розстрільних списках.
Ми вшановуємо пам’ять кожного, хто загинув у катівнях, на засланні чи у таборах. Серед них були й ті, хто дбав про наші річки, хто мріяв про квітучу Україну, хто просто хотів жити та працювати на рідній землі.
Ми пам’ятаємо. Нехай світло свічки пам’яті сьогодні відбивається у спокійних водах наших річок як символ того, що правда завжди перемагає забуття, а життя – темряву.
Слава Україні! Героям Слава!
