Числені акції, проведені в рамках Дня чистих берегів, показали величезну кількість пластику як на берегах, так і безпосередньо у водоймах. Проблема забруднення водойм пластиком, на жаль, призводить до важких наслідків забруднення водойм мікропластиком.
Мікропластик, а саме так називають частинки пластику менше 5 мм, стає все більшою проблемою для водних мешканців. Адже вони не здатні відрізнити його від часток звичної їм їжі такого ж розміру (мікроводоростей, бактерій), тому заковтують і можуть помирати від голоду із набитими пластмасою шлунками.
До того ж, пластик має здатність як губка вбирати та транспортувати ряд шкідливих хімічних речовин.
“Мікропластик вважають одним із головних забруднювачів 21 століття”, – зазначила Олена Марушевська експерт міжнародного проекту EMBLAS-plus, яка презентувала дослідження по вмісту мікрлпластику в Дунаї. В Україні, як у світі донедавна, він взагалі не вивчався, а його вимірювання не входило до жодної з програм моніторингу довкілля. Проте, спільно з країнами ЄС Україна розпочала його дослідження.
У 2019 році, в рамках Спільних Дунайських досліджень, вимірювання мікропластику здійснювались вченими 14-ти дунайських країн. Це дозволило зробити «скрінинг» ситуації вздовж всієї найбільшої річки Європи. Зокрема, в Україні в районі м.Кілія було встановлено уловлювач мікропластику. Протягом 2 тижнів спеціалісти Кілійського МУВГ БУВР Причорномор’я та Нижнього Дунаю забезпечували роботу обладнання і чистоту експерименту. Кількість мікропластику у водах Дунаю біля м.Кілія становить 2,19 г на килограм зваженої речовини, у Будапешті – 5,43 г (найбільше значення), в Тисі (Україна) – 2,42 г. Багато це чи мало? Враховуючи, що в природі його взагалі не має бути, то на жаль чимало.
