Новини

Проблемні питання відновлення екосистеми водосховища Сасик та покращення гідрологічного режиму Придунайських водосховищ розглядались сьогодні на міжвідомчій нараді в Одесі

Відкрили нараду: Вадим Шкарівський, перший заступник голови Одеської обласної ради, та Денис Ванаш, заступник голови Одеської обласної державної адміністрації.
«Низький рівень Дунаю та незадовільний стан придунайських каналів і шлюзів призвели до катастрофічної ситуації на Придунайських водосховищах» – почала свою доповідь про виконання заходів щодо ремонту і реконструкції системи гідротехнічних споруд Придунайських водосховищах, які забезпечують підтримання нормального гідрологічного режиму водосховищ Лілія Гричулевич, начальник БУВР річок Причорномор’я та нижнього Дунаю. «Майже всі водосховища знаходяться на рівні мертвого об’єму, Дунай дуже низкий і гідрологічні прогнози не обнадіюють на можливість самопривного наповнення водойм. Найгірша ситуація склалася на водосховищі Катлабух, ще з минулого року рівень води знаходиться на РМО. Місцеві мешканці і водокористувачі ще з літа минулого року вкрай занепокоєні цією ситуацією. В існуючій ситуації можливим варіантом вирішення проблеми є примусове поповнення водосховища. Але кошти в державному бюджеті на підкачку води не передбачені. Ситуацію може поліпшити розчистка підводящих каналів, реалізація яких передбачена Інвестиційним проектом» – продовжила вона й просила облраду і облдержадміністрацію підтримати фінансування державного інвестиційного проекту та розглянути можливість фінансування поповнення водосховища шляхом підкачки.
Павло Гвозденко, заступник голови Державного агентства водних ресурсів України, наголосив на комплексному використанні водних ресурсів Придунайського регіону й запевнив присутніх, що в цьому році буде вирішено питання фінансування реконструкції шлюзу-регулятора Репіда, який забезпечить поповнення води у Ялпуг-Кугурлуй – джерело питного водопостачання м.Болград.
Протягом наради були обговорені напрямки та заходи з відновлення екосистеми морського лиману Сасик шляхом будівництва з’єднувального каналу та реабілітації прилеглих територій шляхом будівництва з’єднувального каналу з Чорним морем.
Основна теза виступів полягала у тому, що приступати до робочого проекту без детальної оцінки всіх варіантів та наслідків неможливо.